„Dbaj o zdrowie psychiczne” – pod tym hasłem ruszamy, już po raz drugi, z kampanią informacyjną na temat zdrowia psychicznego – tym razem o zdrowiu psychicznym dzieci i młodzieży. – ze szczególnym uwzględnieniem depresji, zaburzeń lękowych, zespołu stresu pourazowego (PTSD) i zaburzeń snu. Kampanię realizujemy w ramach zadania publicznego finansowanego ze środków Narodowego Instytutu Wolności – Centrum Rozwoju Społeczeństwa Obywatelskiego w ramach Konkursu RPWROP edycja 2024 – Priorytet 2. Ambasadorami tej kampanii są: aktor Jakub Szyperski oraz dziennikarz Żenia Klimakin. Powstało 10 grafik, które pojawią się na mediach społecznościowych fundacji.
Depresja, zaburzenia lękowe, zespół stresu pourazowego (PTSD) i zaburzenia snu – wybraliśmy te zagadnienia, bo w naszych codziennych działaniach, w pracy z pacjentami, widzimy że to wyzwania dzisiejszych czasów. Tocząca się od trzech lat wojna za wschodnią granicą Polski, skutki pandemii, nadmierny czas spędzany w internecie, poczucie osamotnienie, ograniczenie realnych kontaktów, ograniczanie aktywności fizycznej – mają poważne konsekwencje dla naszej kondycji psychicznej. Dlatego kampania powstała nie tylko w języku polskim, ale też ukraińskim i rosyjskim.
Serdecznie zapraszamy do obejrzenia webinaru o depresji, zaburzeniach lękowych, PTSD i zaburzeniach snu – u dzieci i młodzieży. O tych zagadnieniach opowie Katarzyna Wojciechowska – psychiatra dziecięco-młodzieżowa, Wojewódzka Konsultant w Dziedzinie Psychiatrii Dzieci i Młodzieży w woj. kujawsko-pomorskim. Rozmowę poprowadzi Anna Morawska-Borowiec – psycholożka, prezeska Fundacji Twarze Depresji. Webinar odbędzie się 27.03.2025 r.
W tej edycji zachęcamy dzieci i młodzież oraz ich rodziców do dbania o zdrowie psychiczne – nielekceważenia objawów, a szukania pomocy u specjalisty zdrowia psychicznego. Depresja tak u dorosłych ma wspólne objawy opisane w Międzynarodowej Klasyfikacji Chorób ICD-11”
Trzy podstawowe objawy depresji:
· obniżenie nastroju: Płaczesz? Jesteś smutna/smutny przez większą część dnia?
· osłabienie energii: Brakuje Ci siły do wykonywania nawet podstawowych czynności?
· utrata zainteresowań: Nic Cię nie cieszy?
Ważne są również dodatkowe objawy depresji:
· problemy ze snem: Nie możesz zasnąć? Wybudzasz się często w nocy? Budzisz się nad ranem i nie możesz już zasnąć mimo, że wciąż jesteś niewyspana/niewyspany? Zdarza się, że masz ochotę przespać cały dzień?
· zmniejszenie lub wzrost apetytu: Czujesz, że nie dasz rady nic zjeść? Albo odwrotnie: „zajadasz” emocje?
· nadmierne lub nieadekwatne poczucie: Wydaje Ci się, że wszystko, co się dzieje, to Twoja wina?
· obniżona samoocena: Mówisz sobie: nic mi w życiu się nie udaje? Jestem beznadziejna/beznadziejny?
· problemy z pamięcią: Zapominasz, czego nauczyłeś/łaś się do szkoły?
· problemy z koncentracją uwagi: Czytasz kilka razy to samo zadanie w książce i nadal masz problem ze zrozumieniem treści? Nie jesteś w stanie przeczytać książki ze zrozumieniem, bo nie wiesz po chwili, co było napisane na poprzedniej stronie?
· myśli samobójcze: Myślisz, że Twoje życie nie ma sensu? Nie ma wartości? Jeśli się pojawi się ten objaw, konieczna jest pilna konsultacja z lekarzem psychiatrą!
Jeśli pojawią się dwa z trzech głównych objawów depresji, a także dwa z listy objawów dodatkowych i gdy utrzymują się one codziennie, przez większą część dnia, przez co najmniej dwa tygodnie, to należy udać do specjalisty zdrowia psychicznego.
Podkreślamy jeszcze raz: jeśli wystąpią myśli samobójcze, to nie czekamy dwóch tygodni, ale najszybciej jak to możliwe kierujemy się na wizytę do lekarza psychiatry. Dodatkowe objawy u dzieci:
– zachowania agresywne,
– może pojawić się odwrócenie rytmu dobowego – będą aktywne w nocy, a śpiące w ciągu dnia,
– samookaleczanie.
Zarówno samookaleczanie jak i myśli samobójcze wymagają konsultacji z lekarzem psychiatrą. Tych specjalistów w Polsce mamy zaledwie 500. Jeden przypada na 15 tys. dzieci. Należy podkreśli, że w większości przypadków zarówno dla depresji jak i zaburzeń lękowych pierwszą drogą pomocy u dzieci i młodzieży jest psychoterapia. Badania pokazują, że najskuteczniejsza jest dla nich terapia w nurcie poznawczo-behawioralnym.
Niepokoją statystyki mówiące o tym, że nawet do 30 procent dzieci boryka się z jakimś rodzajem zaburzeń snu. Najczęstsze z nich to: parasomnie (np. sennowłóctwo, czyli lunatykowanie, lęki nocne, koszmary senne), problemy z zasypianiem lub utrzymaniem snu oraz przesunięcie rytmu dobowego. Więcej o zaburzeniach snu w felietonie Olgi Olszewskiej – psychiatry dziecięco-młodzieżowej – w magazynie „Twarze Depresji” nr 11/2024 na stronie 34 – magazyn jest dostępny do przeczytania na naszej stronie: https://twarzedepresji.pl/nr-11-2024/
„Okaleczanie się jest zachowaniem szkodliwym, ale zazwyczaj nie zagraża życiu. Nastolatki bardzo powoli z niego rezygnują, ponieważ jest to jedyny dostępny im sposób radzenia sobie z napięciem. Otoczenie powinno wspierać, zrozumieć i cierpliwie oczekiwać zmian. Groźby, kary, zastraszanie, potępianie, czy ośmieszanie nie pomagają. Pomimo wielkiego lęku i odczuwanej bezsilności dorośli muszą starać się rozmawiać spokojnie z nastolatkiem o tym, że się okalecza. Trzeba przy tym kontrolować swoje emocje, bo dodatkowe złe emocje dorosłego pogorszą tylko sytuację. Okaleczający się nastolatek czuje już dostatecznie duże napięcie. Dorosły powinien okazać akceptację, troskę i wyznaczyć granice. Wszelkie pretensje w kierunku nastolatka spowodują jedynie to, że zacznie on bardziej ukrywać te zachowania przed otoczeniem” – pisze Izabela Podlecka-Kandyba w felietonie, który ukazał się w magazynie „Twarze Depresji” nr 11/2024 na stronie 34 – magazyn jest dostępny do przeczytania na naszej stronie: https://twarzedepresji.pl/nr-11-2024/
Specjalista konsultująca dzieci i młodzież w Fundacji Twarze Depresji: „Dorosła osoba musi postarać się zrozumieć i zaakceptować emocje dziecka. Zastanowić się też, dlaczego ono dokonuje samouszkodzeń, co mu to daje, jakie przynosi korzyści. Dziecko przestanie się okaleczać, gdy nauczyć się radzić sobie z emocjami. Może to robić, mówiąc o swoich emocjach, zmieniając negatywne myśli lub tolerując odczuwane emocje. Nauka nowych strategii staje się tutaj kluczowa”.
Coraz częściej mówi się o PTSD nie tylko w kontekście osób dorosłych, lecz także dzieci i nastolatków. Co oznacza ten skrót? To zaburzenie stresowe pourazowe pojawiające się jako następstwo traumatycznego wydarzenia. Ograniczone możliwości poradzenia sobie z trudnymi wydarzeniami i wynikające z tego zaburzone poczucie bezpieczeństwa mogą prowadzić do szeregu poważnych konsekwencji dotyczących zdrowia fizycznego i psychicznego dziecka. PTSD u dziecka i młodzieży wymaga pomocy psychoterapeuty, najlepiej pracującego w nurcie poznawczo-behawioralnym.
Objawy zespołu stresu pourazowego (według Międzynarodowej Klasyfikacji Chorób ICD-11):
· flashback to wspomnienia w formie „przebłysku”, „migawki”, które przypomina traumatyczne doświadczenie w formie obrazu, dźwięku. Przykład: Osoba stoi na przystanku i czeka na autobus. Nagle słyszy głośny dźwięk karetki pogotowie. Ten dźwięk przywołuje w jej pamięci skojarzenie z dźwiękiem syren alarmujących o zagrożeniu bombardowaniem. I jakby ktoś zrobił jej zdjęcie z fleszem. Taki właśnie szybki „flesz” przenosi ją z przystanku autobusowego na ulicę w Ukrainie, którą ucieka do schronu. Biegnie obok sąsiada, który został zabity. To wspomnienie przywołał dźwięk z pozoru nie związany z traumatycznym doświadczeniem.
· unikanie rozmowy o okolicznościach związanych z sytuacją traumatyczną;
· wycofanie – unikanie relacji społecznych;
· problemy z pamięcią polegające na częściowej lub całkowitej niezdolność do odtworzenia traumatycznych wspomnień;
· trudności z zasypianiem i przebudzenia podczas snu;
· drażliwość lub wybuchy gniewu;
· problemy z koncentracją uwagi;
· nadmierna czujność;
· ataki paniki w reakcji na sytuację zaskakującą jak np. głośny dźwięk. Przykład: W szkole zadzwonił szkolny dzwonek, który przywołał u dziecka z PTSD wspomnienie dźwięku syren alarmowych. Takie wspomnienie może przywołać również podniesiony głos nauczyciela czy kolegi ze szkolnej ławki, a nawet czyjaś twarz, która przywoła wspomnienie wizualne oprawcy. Wówczas dziecko z PTSD może mieć atak paniki polegający na płaczu, krzyku, chowaniu się pod ławkę, ucieczce z klasy w stanie roztrzęsienia.
GDZIE SZUKAĆ POMOCY?
– Poradnie zdrowia psychicznego, poradnie psychologiczno-psychoterapeutyczne (lista na stronie NFZ), Centra Zdrowia Psychicznego
– Fundacja „Twarze depresji” – wideokonsultacje:
– twarzedepesji.pl/pomocpsychologiczna;
– Poradnia Psychologiczna Fundacji „Twarze Depresji” w Warszawie mieszcząca się przy al. Solidarności 78, tel. do rejestracji: 22 290 88 85
– Telefon Zaufania dla Dzieci i Młodzieży: 116 111 (Fundacja Dajemy Dzieciom Siłę)
– Telefon dla Rodziców i Nauczycieli: 800 100 100 (Fundacja Dajemy Dzieciom Siłę)
Дбайте про ваше психічне здоров’я». Під таким гаслом ми розпочинаємо (вже вдруге) інформаційну кампанію про психічне здоров’я – цього разу про психічне здоров’я дітей і підлітків. Особливу увагу присвячено депресії, тривожним розладам, посттравматичному стресовому розладу (ПТСР) та розладам сну. Кампанія реалізується в рамках державного замовлення, яке фінансується Національним інститутом свободи – Центром розвитку громадянського суспільства в рамках Конкурсу Урядової програми підтримки розвитку дорадчих організацій RPWROP 2024 – Пріоритет 2.
Амбасадори кампанії: актор Якуб Шиперський та журналіст Женя Клімакін. Створено 10 графічних робіт, які з’являться на сторінках фонду в соціальних мережах.
Дбай про психічне здоров’я
ЯКУБ ШИПЕРСЬКИЙ
Амбасадор фонду «Обличчя депресії»
«Іноді найпростіші ситуації здаються безвихідними, на душі дуже важко, однак ви не зобов’язані говорити, ніби все гаразд, коли щоденні обставини пригнічують, а всередині все наче руйнується. Я знаю, як важко зробити цей перший крок. Але сьогодні тобі можуть допомогти! Тебе попереду чекає доросле життя, яке буде легшим, якщо Ти потурбуєшся про себе вже зараз, скориставшись професійною допомогою! Ти – важливий. Не бійся звертатися за підтримкою».
БІЛЬШЕ ПРО КАМПАНІЮ: twarzedepresji.pl/kampania
Opis projektu w j. ukraińskim
Дбай про психічне здоров’я
ЖЕНЯ КЛІМАКІН
Амбасадор фонду «Обличчя депресії»
«У наш час існує мода на успіх і безперестанний позитив, але життя не завжди таке. Успіх і добре самопочуття не постійні – кожен із нас інколи переживає складні етапи, смуток чи сумніви. Саме тоді варто звернутися за психологічною допомогою, адже піклуватися про своє психічне здоров’я не менш важливо, ніж дбати про тіло».
БІЛЬШЕ ПРО СИМПТОМИ ДЕПРЕСІЇ: twarzedepresji.pl/kampania
Депресія, тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та розлади сну – ми обрали ці питання, оскільки у своїй повсякденній діяльності, працюючи з пацієнтами, бачимо, що це є викликами сьогодення. Повномасштабна війна, яка вже три роки триває за східним кордоном Польщі, наслідки пандемії, довге просиджування в інтернеті, відчуття самотності, обмеження контактів у реальному житті, обмеження фізичної активності – все це має серйозні наслідки для нашого психічного стану. Саме тому кампанія з’явилася не лише польською, а й українською та російською мовами.
Депресія, тривожні розлади, ПТСР, розлади сну у дітей і підлітків
ДБАЙ ПРО ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я
Катажина Войцєховська
Воєводська консультантка з дитячої та підліткової психіатрії у Куявсько-Поморському воєводстві
Анна Моравська-Боровець
психологиня, голова фонду «Обличчя депресії»
Щиро запрошуємо подивитися вебінар про депресію, тривожні розлади, ПТСР та розлади сну в дітей та підлітків. Про це розповість Катажина Войцєховська – психіатриня, яка займається дітьми і підлітками, воєводська консультантка з дитячої та підліткової психіатрії в Куявсько-Поморському воєводстві. Розмову веде Анна Моравська-Боровець – психологиня, голова фонду «Обличчя депресії». Вебінар відбудеться 27.03.2024.
У цій кампанії ми закликаємо дітей, підлітків та їхніх батьків піклуватися про своє психічне здоров’я – не ігнорувати симптоми, а звертатися за допомогою до фахівця з психічного здоров’я. Загальні симптоми депресії такі ж, як у дорослих, і описані в Міжнародній класифікації хвороб ICD–11».
Три основні симптоми депресії:
– знижений настрій: ти плачеш? тобі сумно більшу частину дня?
– ослаблення енергії: тобі не вистачає сил на виконання навіть базових дій?
– втрата інтересу: тебе ніщо не радує?
Також важливі додаткові симптоми депресії:
– проблеми зі сном: не можеш заснути? часто прокидаєшся вночі? прокидаєшся рано-вранці і більше не можеш заснути, хоча й почуваєшся невиспаний? інколи хочеться проспати весь день?
– зменшення або зростання апетиту: відчуваєш, що не можеш нічого їсти? Або навпаки: «заїдаєш» свої емоції?
– надмірне або неадекватне відчуття: тобі здається, що в усьому, що відбувається, винен саме ти?
– знижена самооцінка: говориш собі – у мене нічого не виходить у житті, я – невдаха?
– проблеми з пам’яттю: ти забуваєш, що вивчив/вивчила у школі?
– проблеми з концентрацією уваги: ти по кілька разів перечитуєш одне й те саме в книжці кілька разів і не розумієш змісту? не можеш прочитати книжку вдумливо, бо вже за мить не пам’ятаєш, що було на попередній сторінці?
– суїцидальні думки: ти думаєш, що твоє життя не має сенсу? що воно позбавлене цінності? Якщо спостерігається такий симптом, потрібно негайно звернутися до психіатра!
Якщо простежується два з трьох основних симптомів депресії, а також два зі списку додаткових симптомів, і якщо вони проявляються щодня, протягом більшої частини доби, впродовж щонайменше двох тижнів, то слід звернутися до фахівця з психічного здоров’я.
Ще раз наголошуємо: якщо виникають суїцидальні думки, не чекай два тижні, а якомога швидше звертайся до психіатра. Додаткові симптоми у дітей:
– агресивна поведінка,
– може спостерігатися порушення добового ритму: діти вночі активні, а вдень сплять,
– самоушкодження.
Як самоушкодження, так і суїцидальні думки вимагають консультації з психіатром. У Польщі є лише 500 таких спеціалістів, тобто один на 15 000 дітей. Слід підкреслити, що в більшості випадків, як при депресії, так і при тривожних розладах, першим шляхом допомоги дітям і підліткам є психотерапія. Дослідження показують, що найбільш ефективною для них є когнітивно-поведінкова терапія.
Тривожна статистика свідчить, що навіть до 30 відсотків дітей страждають від тих чи інших розладів сну. Найпоширеніші: парасомнія (наприклад, лунатизм, або ходіння уві сні, нічні страхи, кошмари), проблеми із засинанням або протяжністю сну, а також зміщення добового ритму. Більше про розлади сну читайте у статті Ольґи Ольшевської – психіатрині, що займається дітьми і підлітками (журнал «Обличчя депресії», № 11/2024, стор. 34 – журнал доступний на нашому сайті: https://twarzedepresji.pl/nr-11-2024/)
«Самокалічення – шкідлива поведінка, проте вона зазвичай не загрожує життю. Підлітки дуже повільно відмовляються від неї, тому що це єдиний доступний їм спосіб впоратися з напруженням. Оточення має підтримувати, розуміти і терпляче очікувати змін. Погрози, покарання, залякування, осуд чи висміювання тут не допоможуть. Незважаючи на великий страх і почуття безсилля, дорослі повинні намагатися спокійно говорити з підлітком про те, що він чи вона завдає собі ушкоджень. При цьому необхідно контролювати власні емоції, адже погані емоції дорослого тільки погіршать ситуацію. Підліток, який калічить себе, і без цього відчуває велику напругу. Дорослий повинен проявити прийняття, турботу і встановити межі. Будь-які претензії до підлітка лише призведуть до того, що він почне ще більше приховувати таку поведінку від оточуючих», – пише Ізабела Подлєцька Кандиба у статті, яка вийшла в журналі «Обличчя депресії» (№ 11/2024, стор. 34 – журнал можна прочитати на нашому сайті: https://twarzedepresji.pl/nr-11-2024/ )
Спеціалістка, яка консультує дітей та підлітків у фонді «Обличчя депресії»: «Дорослий повинен спробувати зрозуміти і прийняти емоції дитини. А також подумати, чому вона завдає собі самоушкоджень, що це їй дає, яку користь приносить. Дитина припинить робити самоушкодження, коли навчиться справлятися зі своїми емоціями, скажімо, говорячи про свої емоції, змінюючи негативні думки або приймаючи свої емоції. Ключове в цьому – нові стратегії поведінки».
Про ПТСР все частіше говорять не лише в контексті дорослих, але й дітей та підлітків. Що ж означає ця абревіатура? Це посттравматичний стресовий розлад, який виникає внаслідок травматичної події. Обмежені можливості справлятися зі складними подіями і, в результаті, порушення почуття безпеки можуть призвести до низки серйозних наслідків, що стосуються фізичного та психічного здоров’я дитини. Якщо у дитини чи підлітка є ПТСР, потрібно звернутися до психотерапевта, бажано з досвідом когнітивно-поведінкової терапії.
Симптоми посттравматичного стресового розладу (згідно з Міжнародною класифікацією хвороб ICD-11):
– Флешбек − це спогад-«спалах», спогад-«кадр», який нагадує про травматичний досвід у формі образу, звуку. Приклад: людина стоїть на зупинці і чекає на автобус. Раптом вона чує гучну сирену карети швидкої допомоги. Цей звук викликає в її пам’яті асоціацію зі звуком сирен, що сповіщають про загрозу бомбардування. Наче хтось зробив цій людині фото зі спалахом. Саме такий швидкий «спалах» переносить її з автобусної зупинки на українську вулицю, якою вона біжить до сховища. Вона пробігає повз вбитого сусіда. Цей спогад викликаний звуком, який, здавалося б, не пов’язаний з травматичним досвідом.
– уникнення розмов про обставини, пов’язані з травматичною ситуацією;
– замкнення − уникнення соціальних зв’язків;
– проблеми з пам’яттю, пов’язані з частковою або повною нездатністю пригадати травматичні спогади;
– труднощі із засинанням та пробудження під час сну;
– дратівливість або спалахи гніву;
– проблеми з концентрацією уваги;
– підвищена пильність;
– панічні атаки у відповідь на якусь несподівану ситуацію, наприклад, на гучний звук.
Приклад: У школі пролунав дзвінок, який викликав у дитини з ПТСР спогад про звук тривожної сирени. Такий спогад також може бути викликаний підвищеним голосом вчителя або однокласника, або навіть чиїмось обличчям, яке викликає візуальний спогад про кривдника. Після цього у дитини з ПТСР може статися панічна атака, що супроводжується плачем, криком, хованням під парту, вибіганням з класу в тремтячому стані.
ДЕ ШУКАТИ ДОПОМОГУ?
- Консультаційні центри психічного здоров’я, психологічно-психотерапевтичні консультаційні осередки (список доступний на сайті NFZ), Центри психічного здоров’я
- Фонд «Обличчя депресії» – відеоконсультації:
🔗 twarzedepresji.pl/pomocpsychologiczna - Психологічний консультаційний центр фонду «Обличчя депресії» у Варшаві розташований за адресою: al. Solidarności 78, телефон для запису: 22 290 88 85
- Телефон довіри для дітей та молоді: 116 111 (Фонд «Даємо дітям силу»)
- Телефон для батьків і вчителів: 800 100 100 (Фонд «Даємо дітям силу»)
«Заботьтесь о своем психическом здоровье». Под таким лозунгом мы запускаем (уже во второй раз) информационную кампанию о психическом здоровье – на этот раз о психическом здоровье детей и подростков. Особое внимание уделено депрессии, тревожным расстройствам, посттравматическому стрессовому расстройству (ПТСР) и нарушениям сна. Кампания реализуется в рамках государственного заказа, финансируемого Национальным институтом свободы – Центром развития гражданского общества в рамках Конкурса Правительственной программы поддержки развития консультативных организаций RPWROP 2024 – Приоритет 2.
Амбассадоры кампании: актер Якуб Шиперский и журналист Женя Климaкин. Создано 10 графических материалов, которые появятся на страницах фонда в социальных сетях.
Заботься о психическом здоровье
ЯКУБ ШИПЕРСКИЙ
Амбассадор фонда «Лица депрессии»
«Иногда самые простые ситуации кажутся безвыходными, на душе очень тяжело, но вы не обязаны говорить, что у вас все в порядке, если ежедневные обстоятельства угнетают, а внутри все будто рушится. Я знаю, как трудно сделать этот первый шаг. Но сегодня тебе могут помочь! Впереди у Тебя взрослая жизнь, которая станет легче, если ты позаботишься о себе уже сейчас, воспользовавшись профессиональной помощью! Ты важен. Не бойся обращаться за поддержкой».
БОЛЬШЕ О КАМПАНИИ: twarzedepresji.pl/kampania
Opis projektu w j. rosyjskim
Заботься о психическом здоровье
ЖЕНЯ КЛИМАКИН
Амбассадор фонда «Лица депрессии»
«В наше время существует мода на успех и бесконечный позитив, но жизнь не всегда такова. Успех и хорошее самочувствие не постоянны – каждый из нас время от времени переживает сложные периоды, грусть или сомнения. Именно тогда стоит обратиться за психологической помощью, ведь заботиться о своем психическом здоровье не менее важно, чем ухаживать за телом».
БОЛЬШЕ О СИМПТОМАХ ДЕПРЕССИИ: twarzedepresji.pl/kampania
Депрессия, тревожные расстройства, посттравматическое стрессовое расстройство (ПТСР) и нарушения сна – мы выбрали эти темы, потому что в своей повседневной практике, работая с пациентами, видим, что они являются вызовами современности. Полномасштабная война, которая уже три года продолжается за восточной границей Польши, последствия пандемии, долгое времяпрепровождение в интернете, чувство одиночества, ограничение контактов в реальной жизни, снижение физической активности – все это оказывает серьезное влияние на наше психическое состояние. Именно поэтому кампания представлена не только на польском, но и на украинском и русском языках.
Депрессия, тревожные расстройства, ПТСР, нарушения сна у детей и подростков
ЗАБОТЬСЯ О ПСИХИЧЕСКОМ ЗДОРОВЬЕ
Катажина Войцеховская
Воеводский консультант по детской и подростковой психиатрии в Куявско-Поморском воеводстве
Анна Моравская-Боровец
Психолог, глава фонда «Лица депрессии»
Приглашаем посмотреть вебинар о депрессии, тревожных расстройствах, ПТСР и нарушениях сна у детей и подростков. Об этом расскажет Катажина Войцеховская – психиатр, специализирующаяся на работе с детьми и подростками, воеводский консультант по детской и подростковой психиатрии в Куявско-Поморском воеводстве. Беседу ведет Анна Моравская-Боровец – психолог, глава фонда «Лица депрессии». Вебинар состоится 27.03.2024.
В этой кампании мы призываем детей, подростков и их родителей заботиться о своем психическом здоровье – не игнорировать симптомы, а обращаться за помощью к специалисту по психическому здоровью. Общие симптомы депрессии такие же, как у взрослых, и описаны в Международной классификации болезней ICD–11.
Три основных симптома депрессии:
- пониженное настроение: ты плачешь? тебе грустно большую часть дня?
- утрата энергии: тебе не хватает сил даже на выполнение базовых действий?
- потеря интереса: ничто больше не радует?
Также важны дополнительные симптомы депрессии:
- проблемы со сном: не можешь заснуть? часто просыпаешься ночью? просыпаешься рано утром и больше не можешь уснуть, хотя чувствуешь себя невыспавшимся? иногда хочется проспать весь день?
- уменьшение или увеличение аппетита: не можешь ничего есть? или, наоборот, заедаешь свои эмоции?
- чрезмерное или неадекватное восприятие: тебе кажется, что во всем, что происходит, виноват именно ты?
- сниженная самооценка: говоришь себе – у меня ничего не получается в жизни, я неудачник?
- проблемы с памятью: забываешь, что выучил(-а) в школе?
- трудности с концентрацией внимания: перечитываешь один и тот же фрагмент книги несколько раз и не понимаешь смысл? не можешь вдумчиво читать, потому что через минуту уже не помнишь, что было на предыдущей странице?
- суицидальные мысли: думаешь, что твоя жизнь не имеет смысла? кажется, что она лишена ценности? Если этот симптом присутствует, нужно немедленно обратиться к психиатру!
Если у Тебя есть два из трех основных симптомов депрессии, а также два из списка дополнительных, и они проявляются ежедневно, большую часть дня, в течение не менее двух недель – следует обратиться за помощью к специалисту по психическому здоровью.
Еще раз подчеркиваем: если возникают суицидальные мысли, не жди две недели – как можно скорее обратись к психиатру!
Дополнительные симптомы у детей:
- агрессивное поведение,
- может наблюдаться нарушение суточного ритма: дети ночью активны, а днем спят,
- самоповреждения.
Как самоповреждения, так и суицидальные мысли требуют консультации психиатра. В Польше насчитывается всего 500 таких специалистов, то есть один на 15 000 детей. Важно подчеркнуть, что в большинстве случаев, как при депрессии, так и при тревожных расстройствах, первым шагом помощи детям и подросткам является психотерапия. Исследования показывают, что наиболее эффективным методом для них является когнитивно-поведенческая терапия (КПТ).
Тревожная статистика показывает, что до 30 % детей страдают от различных расстройств сна. Наиболее распространенные: парасомния (например, лунатизм или хождение во сне, ночные страхи, кошмары), проблемы с засыпанием или продолжительностью сна, а также сбои суточного ритма. Подробнее о расстройствах сна читайте в статье Ольги Ольшевской – детского и подросткового психиатра (журнал «Лица депрессии», № 11/2024, стр. 34 – журнал доступен на нашем сайте: https://twarzedepresji.pl/nr-11-2024/)
«Самоповреждение – это вредное поведение, однако оно обычно не представляет угрозы для жизни. Подростки отказываются от него очень медленно, потому что это может быть их единственным способом справляться с внутренним напряжением. Окружающие должны поддерживать, понимать и терпеливо ждать изменений. Угрозы, наказания, запугивание, осуждение или высмеивание здесь не помогут. Несмотря на сильный страх и чувство беспомощности, взрослые должны стараться спокойно говорить с подростком о том, что он или она причиняет себе вред. При этом необходимо контролировать свои эмоции, так как негативные эмоции взрослого только усугубят ситуацию. Подросток, который наносит себе увечья, и без того испытывает огромное напряжение. Взрослый должен проявить принятие, заботу и установить границы. Любые претензии к подростку лишь приведут к тому, что он начнет еще больше скрывать такое поведение от окружающих», – пишет Изабела Подлецкая-Кандыба в статье, опубликованной в журнале «Лица депрессии» (№ 11/2024, стр. 34 – журнал можно прочитать на нашем сайте: https://twarzedepresji.pl/nr-11-2024/).
Специалистка, консультирующая детей и подростков в фонде «Лица депрессии»: «Взрослый должен попытаться понять и принять эмоции ребенка. А также задуматься, почему он наносит себе самоповреждения, что это ему дает, какую пользу приносит. Ребенок перестанет причинять себе вред, когда научится справляться со своими эмоциями – например, говоря о них, изменяя негативные мысли или принимая свои чувства. Ключевое здесь – новые стратегии поведения».
О ПТСР все чаще говорят не только в контексте взрослых, но и детей и подростков. Что же означает эта аббревиатура? Это посттравматическое стрессовое расстройство, которое возникает в результате травматического события. Ограниченные возможности справляться со сложными ситуациями и, как следствие, нарушение чувства безопасности могут привести к ряду серьезных последствий, затрагивающих как физическое, так и психическое здоровье ребенка. Если у ребенка или подростка есть ПТСР, необходимо обратиться к психотерапевту, желательно с опытом когнитивно-поведенческой терапии.
Симптомы посттравматического стрессового расстройства (согласно Международной классификации болезней ICD-11):
- флешбэк – это воспоминание-«вспышка», воспоминание-«кадр», который напоминает о травматическом опыте в форме образа или звука. Пример: Человек стоит на остановке и ждет автобус. Вдруг он слышит громкую сирену машины скорой помощи. Этот звук вызывает у него ассоциацию со звуком сирены, оповещающей об угрозе бомбардировки. Как будто кто-то сделал ему фото со вспышкой. Такая внезапная «вспышка» переносит его с автобусной остановки на улицу в Украине, где он бежит в укрытие, мимо тела убитого соседа. Это воспоминание вызвано звуком, который, казалось бы, не связан с травматическим опытом;
- избегание разговоров о событиях, связанных с травматической ситуацией;
- замкнутость – избегание социальных контактов;
- проблемы с памятью, связанные с частичной или полной неспособностью вспомнить травматические события;
- трудности с засыпанием и внезапные пробуждения во время сна;
- раздражительность или вспышки гнева;
- проблемы с концентрацией внимания;
- повышенная бдительность;
- панические атаки в ответ на неожиданные ситуации, например, громкий звук.
Пример: В школе прозвенел звонок, который вызвал у ребенка с ПТСР воспоминание о тревожной сирене. Такое воспоминание также может быть вызвано повышенным голосом учителя или одноклассника, а также даже чьим-то лицом, напоминающим об обидчике. После этого у ребенка с ПТСР может начаться паническая атака, сопровождающаяся плачем, криком, прятанием под парту, выбеганием из класса в состоянии дрожи.
ГДЕ ИСКАТЬ ПОМОЩЬ?
- Консультационные центры психического здоровья, психологические и психотерапевтические консультационные пункты (список доступен на сайте NFZ), Центры психического здоровья.
- Фонд «Лица депрессии» – видеоконсультации: twarzedepresji.pl/pomocpsychologiczna
- Психологический консультационный центр фонда «Лица депрессии» в Варшаве: al. Solidarności, 78; телефон для записи: 22 290 88 85
- Телефон доверия для детей и молодежи: 116 111 (Фонд «Даем детям силу»)
- Телефон для родителей и учителей: 800 100 100 (Фонд «Даем детям силу»)
